Автоматичний вимикач - захист кабелю

Цікавий факт. У 18 та 19 століттях Франція була фактичним законодавцем у багатьох сферах людської діяльності: від модного одягу до технологій. У Парижі вирішувалося багато технічних питань: зокрема, класифікація знову відкритих явищ у електротехніці. У цьому іноді спостерігався суб'єктивний підхід. Так, на початку 19 століття на одній із паризьких конференцій було затверджено показник сили напруги - один Вольт. І хоча першовідкривачем електричного поля був англієць Фарадей, проте честь була надана італійцеві Алессандро Вольту (творецю, але не винахіднику!!!, батарейки). Можна припустити, що не останню роль у прийнятті не зовсім справедливого рішення зіграло те, що А. Вольт завжди звеличував діяльність французького імператора Наполеона, навіть коли останній вторгся з війною до Італії, і не забував друкувати свої роботи також і французькою мовою.

Будь ласка, витратьте трохи часу та прочитайте все: інформації небагато і вона стане Вам у нагоді.

1. Номінал автомата

Номінал автомата (чи потужність) підбирається з перерізу кабелю, а не від потужності устаткування. Тут багато хто вигукне з подивом "Як так, що за нісенітниця ...?". Повторимо в десяте - автоматичні вимикачі служать виключно для захисту кабелю (але не обладнання !!!) від перенавантаження. А ось перетин кабелю підбирається залежно від потужності обладнання, яке живитиметься через цей кабель. На жаль, 95% покупців "забувають" про це.

Промисловість випускає автомати різних номіналів стандартних перерізів кабелю. У таблиці нижче наведено зразкове співвідношення номіналу автомата до перерізу кабелю.

Дуже поширений випадок, коли людина купляє пробки вищого номіналу, ніж у неї передбачено будівельниками. Тобто, пробка пропускатиме через себе струми, які руйнуватимуть кабель. На спробу відмовити Покупця останній обурюється: "А що ж робити? Міняти кабель ...!?" - І йде роздратований. Просто кричуща і обурлива недбалість. Ну чому на зростаючу дитину ми купуємо взуття більшого розміру. Чому ми не намагаємось в одну чашку вилити весь чайник. Чому, наприкінці зрештою, ми так вперто не боїмося пожежі. Так і ще раз так! Кабель теж треба періодично змінювати, як ми змінюємо все старе, зношене і непридатне. В ідеалі повну заміну кабелів потрібно проводити раз на 30 років (для кабелів з подвійною ізоляцією) та раз на 15 років для кабелів у одинарній ізоляції. І зовсім не обов'язково довбати стіни. Зрештою, існує маса кабельних каналів (В тому числі різних кольорів), куди можна укласти нову проводку і не сильно зіпсувати дизайн свого житла. Обійдеться у рази дешевше. Також можна прокладати кабель частинами.

2. Клас автомата

Будь-яке електроустаткування при включенні (пуску) споживає струму в кілька разів більше, ніж під час постійної роботи. У електротехніці це явище називається пусковими струмами. Так, звичайна лампа розжарювання при пуску споживає струму в 3-4 більше, ніж під час роботи. Найбільший пусковий струм у електродвигунів - у 8-12 разів вище від номіналу. Пускові струми тривають від сотих часток секунди до кількох секунд. Таким чином, автоматичний вимикач повинен пропускати через себе короткочасні пускові струми і не спрацьовувати. Клас автомату і означає - які пускові струми він може пропускати не вимикаючись. Для побутових мереж застосовуються однаково класи "В" або "С": відповідно розраховані вони на 3-5 номіналів і на 5-10 номіналів. Для двигунів необхідно встановлювати автомати класу D: 10-12 номіналів. Існують також класи Z, K, MA, але про них не в цій статті.

Досить часто буває, що людина, яка дізналася про існування пускових струмів починає їх скрізь враховувати. На щастя, здебільшого це зовсім необов'язково. Будь-яке стандартизоване електроустаткування розраховане тримати короткочасні пускові струми протягом кількох секунд. У випадку, якщо вбудований захист (автомат) Вашого пристрою не спрацьовує при пуску - все в нормі. Це правило стосується будь-яких типів стабілізаторів, ДБЖ, генераторів і т.п.. При підборі перерізу кабелю також треба " розраховувати " на пускові струми, так як будь-який кабель здатний пропустити через себе без шкоди короткочасні струми у сотні! разів більше за норму.

3. Селективність

Автоматичні вимикачі повинні спрацьовувати в порядку черги, щоб "вибивало" одну лінію, а не весь будинок. У електротехніці це називається селективністю. Тобто, автоматичні вимикачі, що знаходяться на одній лінії, повинні встановлюватися за спаданням. Наприклад, першим йде вступний автомат на весь будинок номіналом 40А, потім автомат на 1-поверх - 32А, потім автомат на розетки першого поверху – 25А і т.д. Якщо номінали сусідніх автоматів збігаються, то знижується клас, наприклад: із класу "С" знижується до класу "В". У такому разі, при перенавантаженні лінії першим спрацює автомат найнижчого номіналу чи класу.

Не вдаючись у теорію, скажемо, що домогтися правильної селективності на автоматах різних виробників практично неможливо. З іншого боку: це вибиватиме весь будинок, а не конкретну лінію, адже не щодня таке відбувається. Наскільки для Вас важлива селективність – вибирайте самі.

4. Струми короткого замикання

При короткому замиканні струми в сотні разів перевищують номінал автомата і в деяких випадках можуть досягати до 10.000А. Саме тому коротке замикання - одна з основних причин виникнення пожежі. При таких високих струмах контакти автомата притягуються один до одного як в електромагніті, і щоб розліпити їх - потрібне дуже велике зусилля. Це називається " залипання " контактів.  Отже, що вищі струми короткого замикання може розірвати автомат - тим він надійніший і, відповідно, дорожчий.

Заради справедливості слід сказати, що в побутових електромережах струми короткого замикання з'являються, як правило, в межах 1000А і дуже рідко досягають 3000А. Отже, переплачувати за автомати з здатністю, що розмикає, вище 3000А не має сенсу. Стандартно випускаються автомати на струми КЗ 3.000А, 4.500А, 6.000А та 10.000А. З розумінням, що більше не завадить, рекомендуємо встановлювати автоматику на 4500А. Щоб не помилитися – шукайте на корпусі автомата прямокутник, усередині якого буде потрібне Вам чотиризначне число.

5. Виробники

Чомусь найчастіше покупець хоче достовірно знати країну-виробника товару та щоб неодмінно "не Китай". Слово китай вже давно стало загальним і у розмові частіше означає низьку якість продукції, ніж країну походження. Погодьтеся, було б некоректно називати автомобіль AUDI китайським тому, що там лише 40% запчастин із Європи, а решта країн, що розвиваються. На сьогодні країна походження товару – це абсолютно непотрібна інформація.

Більш грамотно ділити товар на брендові торгові марки та всі інші.

З найбільш відомих брендових торгових марок із центральним офісом у Європі, США, Канаді чи Японії на українському ринку присутні: ABB - Німеччина, ETI - Словенія, ELKO EP - Чехія, Legrand - Франція, General Electric - США, Moller - Німеччина, Hager – Німеччина, SEZ – Словаччина, Schneider Electric – Франція, Siemens - Німеччина, Terasaky – Японія. У всіх названих концернів та компаній тією чи іншою мірою повязані з Китаєм, але до якості їхньої продукції претензій немає.

Хто ж найкращий із названих брендів. Спробуйте розібратися самі, якщо відомо: Словенський концерн "ETI" виробляє модульні автомати для себе та для японського концерну "Terasaky". Terasaky, у свою чергу, роблять великогабаритні автомати для ETI. Модульні автомати номіналом понад 100А ETI виготовляє німецький концерн Moller. Більшість модульних автоматів Moller і німецького концерну Hager випускаються на потужностях словацького концерну SEZ. Найбільші світові концерни ABB (Німеччина) та Schneider Electric (Франція) мають більше сотні заводів по всьому світу і при цьому ще замовляють частину продукції під своїм брендом у тому ж горезвісному Китаї. Більшість релейного устаткування з європейськими торговими марками замовляється та виробляється на заводі ELKO EP, Чехія. І це ще не розглядаючи походження запчастин!

Отже, довіряти можна лише торговій марці, оскільки саме власник торгової марки визначає як, де та з чого робити свою продукцію. Вже існує досить багато товарних марок, власники яких не мають жодних власних виробничих потужностей.

До групи "китайських" автоматів можна віднести продукцію деяких торгових марок колишнього соцтабору, присутніх на нашому ринку. Власники цих торгових марок майже всю свою продукцію (принаймні низьковольтне обладнання) замовляють та завозять із Китаю:

• АСКО та ProElectro - власники торгових марок - українські фірми

• E-Next - Польща

• ІЕК, ЄКФ та СТС - всі три Росія

Китайські товариші можуть обходитися без посередників. Так, в Україні вже кілька років працюють через свої представництва два найбільші китайські концерни Chint і Delixi.

Всі "китайці" за ціною не дуже відрізняються один від одного. За надійністю також приблизно однакові: у когось щось краще, а щось гірше. Але загалом якість задовільна, ну тобто на трієчку. З китайських автоматів ми рекомендуємо купувати автомати з українською торговою маркою: і своїм допоможеш і собі спокійніше. Так, китайська автоматика під російською торговою маркою ДЕК пішла з українського ринку приблизно в 2006 р., на початку 2009 р. виникли проблеми у російського представництва ЄКФ в Україні та сьогодні знайти в Україні автоматику під торговою маркою ЄКФ майже не реально. А як же гарантії?

Єдиний сьогодні український виробник автоматичних вимикачів на DIN-рейку - ТОВ "Промфактор" (м. Кривий Ріг). Він є і єдиним представником середньої цінової групи у нас в Україні. За відгуками фахівців, начинка у модульних автоматів виробництва ТОВ "Промфактор" практично ідентична Moeller. Але це стосується лише серій на 6ка і вище. Оскільки ринок постійно вимагає дешевше, то Промфактор, як і багато хто, запустив у виробництво так звану економ-серію.

Очевидно, що більш значуща інформація для покупця – це не країна походження, а відповідність товару європейським стандартам. У Європі на сьогодні існує два електротехнічні стандарти (умовно французький та німецький) з не принциповими для побутового споживача відмінностями. В ідеалі для країн СНД більше підходить французький стандарт. Справа в тому, що ще під час розробки плану ГОЕЛРО радянські інженери скопіювали французькі стандарти з електроенергетики. Хто роздобув технічну документацію, та чому саме у Франції – історія замовчує. Але з того часу стандарти в електроенергетиці Франції та СРСР були дуже схожі. Проте це не аргумент, щоб ставати фанатом французької автоматики. Ще раз нагадуємо, що різниця між двома європейськими стандартами – не дуже суттєва.

Європейські бренди, безумовно, надійніші за китайські, але не адекватні вартості (тобто не в рази). Трапляються поодинокі випадки, коли абсолютно ідентичний товар (різниця тільки в написі) від двох різних європейських торгових марок за ціною відрізняється в 2(два)! рази.

Різниця між дешевими (китайськими) та дорожчими (брендовими) автоматами в дрібницях. І судіть самі, наскільки для Вас це дрібниці:

• "китайські" автомати іноді можуть і не спрацювати: відсоток, звичайно, невеликий - всього соті частки. Але це як Вам особисто за життям щастить;

• мають слабшу контактну групу: халатний або не досвідчений електрик може і помітити як гвинт прокрутився. В результаті, провід не затиснеться як слід і згодом автомат вийде з ладу, а в гіршому випадку - згорить;

• у китайських автоматів пластик низькосортний і при сильному нагріванні починає текти, що особливо небезпечно у великих шафах, де через один "потікший" автомат можуть вийти їз ладу все нижчестоящі;

• китайські заводи під час виробництва електротехніки використовують переважно застарілі технології. Наприклад, низьковольтне обладнання під торговою маркою АСКО випускається на б/в заводах концерну Schneider Electric (Франція), які були вивезені до Китаю у 90-х роках минулого століття.

Важлива порада. Через 2-3 місяці після встановлення нових автоматів, ПЗВ тощо, відкрийте електрошафу і підтягніть всі гвинтові контакти на автоматах, клемних колодках і т.д.. Називається ця процедура – профілактика та обов'язкова для виконання. Справа в тому, що мідний або алюмінієвий провідники під впливом гвинтів з часом "просідають". Контакт слабшає, провід починає грітися, ізоляція оплавляється, відбувається коротке замикання та ...годі про сумне. У вас такого не буде.

Увага: це авторська стаття, тому при використанні матеріалу прохання робити посилання на першоджерело.

author: Оleg Stolyarov

Останні зміни внесені 19.11.12